Шановні перші леді та джентльмени! 

Шановні присутні! 

Шановні пані та панове!

Передусім я дякую всім вам, дякую першій леді України, всім учасникам і гостям цього Саміту. Дуже дякую вам за цей плідний день, за цей надважливий захід. За те, що приїхали до України в непрості часи. І за те, що ми долаємо ці часи разом. І тепер, і в минулі роки, за які ця глобальна платформа довела: це потрібний майданчик, де лунають важливі голоси світу, це ефективний майданчик, де знаходять важливі рішення й надалі впроваджують їх у життя. Дають життю більше захисту, а світу – більше справедливості.

Завдяки саме вашій активності, діалогу та ініціативам, завдяки тому, що сьогодні ви виступаєте реально послами світлої сторони історії, промоутерами людських цінностей, амбасадорами життя.

І я вітаю всіх вас із проведенням цьогорічного, уже четвертого, Саміту. Попри війну, усі виклики, загрози й складнощі Україна знову збирає перших леді та джентльменів з усього світу. Це дуже важливо. Не ховатися від викликів, а долати їх, не відводити очей від загроз. Говорити про наболіле й складне. Шукати й знаходити відповіді. Підтримувати фокус уваги до України, не давати світу забути, адже під ударом сьогодні не тільки Україна, а й цінності свободи та життя всього світу. І цьогорічна тема – безпека дітей.

Напевно, важко знайти два більш полярних, більш протилежних одне одному понять, аніж «війна» та «діти». На жаль, у сучасному світі є ті, хто зробив вибір на користь першого – на користь війни. Агресори, диктатори – по-різному їх називають, що обрали руйнацію замість розвитку. Безжальні й постійні порушення прав дітей замість захисту й піклування про майбутні покоління.

І це найболючіший аспект війни. І те, що діти найбільш вразливі під час війни, – не просто слова. Це факт. Ніщо так не стискає серце й не звучить більш моторошно, аніж дитяче «мені страшно».

Можна відбудувати зруйновані будинки, відновити економіку, спроможності інфраструктури, можна розмінувати території, всіяні ворожими мінами, – усе це можна зробити. Але як повернути дитинство, яке вкрали? Чи існує «механізм компенсації» за те, що в дітей забрали спокій і безпеку?