У Харкові на засіданні президії Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбулося під головуванням Президента Володимира Зеленського, було презентовано Програму «Енергетична незалежність», яка передбачає «зелену» трансформацію економіки та підвищення рівня енергозбереження, зокрема шляхом термомодернізації житлових будинків.

Президент зауважив, що енергетична незалежність – це запорука сильної держави, тому він ініціював програму термомодернізації, яка має на меті зменшити споживання імпортних енергоносіїв.

«Цьогоріч будуть здійснені заходи щодо запуску цієї програми у близько 5 тисячах багатоповерхових житлових будинків по Україні», – зазначив Володимир Зеленський.

За словами Президента, у результаті реалізації цієї програми понад 1,5 млн громадян уже наступного опалювального сезону зможуть платити за тепло менше.

«Мова про 700 тисяч сімей, які проживають у таких багатоквартирних будинках. Я думаю, ефект буде масштабний – економія в майже 8 мільярдів гривень за опалювальний сезон 2022-2023 років. Це вивільнені кошти для соціальних програм, підвищення зарплат, проектів розвитку, підвищення гарантій для найменш захищених категорій населення», – наголосив Глава держави.

Як розповіла перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко, на першому етапі реалізації цієї програми заплановано ремонт будинків, зведених до 1990 року, згодом дійде черга й до новіших. Амбітна мета програми – модернізувати 50 тис. споруд.

Завдяки цій програмі у наступний опалювальний період Україна зможе скоротити імпорт газу на 2,5%.

«Це особливо важливо сьогодні, коли держава-агресор використовує енергетику як зброю», – наголосила перший віце-прем’єр-міністр.

Вона також зазначила, що термомодернізація створить близько 170 тис. нових робочих місць.

Заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко додав, що озвучені розрахунки зроблені на підставі пілотного проекту, реалізованого в кінці минулого року в місті Дніпрі у восьми багатоповерхових житлових будинках.

«Заходи передбачають теплоізоляцію зовнішніх стін, неопалюваних горищ, підвалів, заміну зовнішніх дверей, встановлення або модернізацію індивідуального теплового пункту, вузла комерційного обліку теплової енергії», – повідомив він і зауважив, що також покращився зовнішній вигляд будинків.

За словами Кирила Тимошенка, після проведення робіт теплоізоляція будинків значно покращилась, а суми в платіжках за опалення для мешканців цих будинків зменшилися на 30-50%.

У контексті енергетичної стійкості Юлія Свириденко також розповіла, що на сьогодні в підземних газосховищах є 10,7 млрд куб. м газу, а на кінець опалювального сезону очікуються залишки на рівні 7 млрд  куб. м, тож потреба в імпорті буде незначною. Запаси вугілля на складах ТЕС – майже 1 млн тонн.

Крім того, найближчим часом Україна проведе тест на енергетичну незалежність. «На три дні ми від’єднаємося від енергосистеми Росії й Білорусі. Якщо добре пройдемо цей тест, ми об’єднаємо нашу систему з енергосистемою Європейського Союзу й приєднаємося до ENTSO-E», – сказала вона.

Також, як повідомила Юлія Свириденко, уряд зараз пильно стежить за світовими цінами на нафту, які зростають великими темпами, що призводить до подорожчання бензину та дизеля в Україні.

«Ми розробляємо комплексний план, щоб стабілізувати цю ситуацію», – зазначила перший віце-прем’єр-міністр.

Юлія Свириденко також доповіла про економічну ситуацію в країні. Зокрема, вона відзначила, що Україна вже вісім років живе у стані постійного напруження та конфлікту, тож національна економіка адаптувалася до такої ситуації.

За її словами, торік доларовий ВВП України склав понад $200 млрд, що є найвищим показником за всю історію незалежності нашої країни й навіть перевищує рекорди 2007 та 2008 років – ще до окупації Криму та Донбасу.

Як зауважила перший віце-прем’єр-міністр, завдяки зростанню ВВП уряд підвищив мінімальну зарплату до 6,5 тис. грн, а середня зарплата збільшилася на 21% – до 14 тис. грн, і це зростання суттєво перевищило інфляцію.

Також, наголосила вона, завдяки високим надходженням дефіцит державного бюджету торік скоротився до 3,5% ВВП, а державний борг нині нижче 50% ВВП.

Міжнародні резерви Нацбанку України на кінець 2021 року були найвищими за останні дев’ять років – $31 млрд, що покриває чотири місяці імпорту. Такі резерви дали змогу НБУ стабілізувати валютний курс, коли на початку січня інформаційне напруження навколо України почало зростати. Оскільки не було жодних економічних причин для зростання курсу, за короткий час він опустився нижче 28 гривень за долар.

«Можемо констатувати, що паніка минула», – сказала Юлія Свириденко.

Поточний фінансовий рік Україна також розпочала успішно: у січні надійшло на 20 млрд грн більше податків та митних зборів, ніж у січні 2021-го. Тож, як зауважила Юлія Свириденко, Україна має фінансову міцність.