В Мирнопіллі відзначили 190-річчя: «Наше село – серце, що б’ється крізь віки»
Село Мирнопілля 21 вересня 2024 року відсвяткувало своє 190-річчя! Організатори згадували і дякували людям – мешканцям села, які кожний у свій час зробив внесок у збереження, існування та розбудову населеного пункту. Аматори культури зі всіх старостинських округів та самого Мирнопілля дарували музичні таланти. Голова громади Іван Леонтьєв від себе особисто та всього депутатського корпусу вручив старості села Любові Чечоткіній сертифікат на 40 тисяч гривень для благоустрою села. Як зазначила староста, на ці кошти до обладнають існуючий дитячий майданчик.
Голова привітав квітами депутатку сільської ради Валентину Оліферчук з Днем народження!
Все дійство під назвою «Наше село – серце, що б’ється крізь віки» відбувалось на сходах будинку культури, де були розміщені декорації, фотозона та державні символи.
Ведучи торкнулись у своїх зверненнях історії створення Мирнопілля: серед мальовничих пагорбів та зелених лугів розкинулось село Мирнопі́лля (до 1944 – Село Фріденсталь). З 2020 року це село увійшло до Теплицької об’єднаної територіальної громади Болградського району Одеської області. Тут кожен камінь і кожна стежка зберігають пам’ять про минулі покоління. Його історія починається з часів, коли німецькі колоністи шукали прихисток на родючій землі.
Село Мирнопілля – це передусім люди, які його створюють своїм трудом, любов’ю та турботою.
Засноване Мирнопілля у 1834 році. Станом на 1886 рік у німецькій колонії Арцизької волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії мешкало 1397 осіб, налічувалось 130 дворових господарств, існували молитовний будинок, школа та лавка. На плані села тих років, можна побачити 2 лінії будинків східної частини ріки Чага з прилеглими садками. Річка Чага, наповнена дощами та снігами текла на південь у сторону Арциза та Теплиці. Німецькі колоністи принесли з собою не лише передові методи господарювання, але й своєрідну культуру, архітектуру, традиції та ремесла. Вони активно займалися сільським господарством, зокрема вирощували зернові культури та займалися виноградарством. Після звільнення цього району від румунської окупації в село прибули переселенці із Західної України та Вінницької області.
З роками село змінювалося, але його душа залишалася незмінною. Поля, що оточують його, бачили і радість врожаїв, і випробування, та з кожним поколінням люди лише міцніше трималися за свої корені. Тут кожен двір – це ціла історія, кожне обличчя – відлуння минулого.
Село має свою символіку – герб та прапор, які відображають історію, традиції та дух. А ідейними натхненниками створення символіки села стали Теплицький сільський голова Іван Леонтьєв (колишній Мирнопільський сільський голова) та староста Мирнопільського старостинського округу Любов Чечоткіна (колишня секретар Мирнопільської сільської ради).
Герб – на синьому полі над пониженою срібною вузькою хвилястою балкою два срібних голуба що летять один проти одного та тримають у дзьобі по золотому колоску, які супроводжуються золотим багатопроменевим сонцем у вигляді соняшника. Щит розміщений у золотому картуші та увінчаний золотою сільською короною. Під щитом на синій стрічці золотими літерами «МИРНОПІЛЛЯ-FRIEDENSTAL».
Летячи голуби символізують перших німців – колоністів, що як ті птахи прилетіли на Чагайську долину та створили своє поселення у 1834 р. під назвою Фриденсталь, та сучасне населення, яке продовжило життя села під назвою Мирнопілля. Голуб – символ чистоти, миру і Святого Духу. Пара голубів символізує сімейне щастя та любов. Сама композиція символізує єдність народів, мир, добробут та злагоду. Колос – символ родючості, землеробства та животворної сили. Геральдична срібна балка вказує на річку Чага, яка протікає вздовж села. Золоте сонце символізує південний край, світло, тепло та достаток. Срібний, (білий) колір символізує чистоту та невинність, а лазуровий – красу, гідність і добро.
Сьогодні попри всі випробування, Мирнопілля живе. Тут зберігають традиції.
На свято завітали гості:
Теплицький сільський голова Іван Леонтьєв;
Заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Володимир Портянко;
депутат Болградської районної ради Христина Сараїн;
старости старостинських округів:
села Веселий Кут – Анастасія Ліцкан;
села Садове Олена Глуган;
настоятель Свято-Дмитрівської церкви с. Мирнопілля протоієрей Яков Канцур.
Зі щирими вітальними словами звертались гості та господарі свята до мирнопільців.
Відбувся молебень за село.
Присутні віддали шану загиблим захисникам хвилиною мовчання.
Едвін Кельм
Багато років тому в село Мирнопілля прибули батьки доктора Едвіна Кельма – екс-президента Товариства Бесарабських німців, почесного жителя села Мирнопілля, щоб започаткувати нове життя, створити нові традиції та закласти основу для розвитку. Завдяки доктору Едвіну Кельму був прокладений міст Дружби між нашими народами Німеччини та України. За підтримки пана Кельма в Мирнопіллі відкрився музей-садиба Едвіна Кельма. Будівля його батьків була реконструйована під ФАП.
«Народжені в цей день»
Привітали тих, у кого 21 вересня День народження:
Медвідь Надія Сергіївна; Морар Олег Іванович; Колесниченко Віра Прокопівна та депутат Теплицької сільської ради Оліферчук Валентина Іванівна.
«Пам’ять»
Святкуючи День села, згадали тих, хто своєю працею, талантом і відданістю залишив незабутній слід в історії громади. Їхні імена назавжди будуть в пам’яті, як приклад мужності, працелюбності та самовідданості:
Позов Лазер Іванович (голова колгоспу «Іскра»);
Соколов Іван Зіновійович (директор радгоспу «Арцизький»);
Яржемківська Аделя Іроімівна (директор школи);
Деркач Дмитро Федорович (директор школи);
Деркач Катерина Петрівна (директор Будинку-інтернату, вчитель іноземної мови);
Русєва Катерина Федорівна (вчитель математики);
Ємченко Євдокія Антонівна (фельдшер);
Калашник Марія Спирідонівна (голова сільської ради);
Ксюк Василь Михайлович (секретар сільської ради, директор Будинку-інтернату);
Черненко Феоктист Григорович (голова сільської ради);
Кучерявий Євдоким Йосипович (голова сільської ради);
Бублік Олександр Іванович (директор Ізмаїльської дослідної станції);
Пішта Степан Дмитрович (директор Ізмаїльської дослідної станції).
Аграрний сектор
Заслужене визнання мають в Мирнопіллі люди, завдяки праці яких є хліб на столі, перспективна громада і майбутнє для наступних поколінь.
Фермерські господарства: «Еллада» – голова Позов Геннадій Лазарович, «Берекет» – Байрактар Сергій Дмитрович ФГ «Наслєднік» – Узун Степан Іванович, «Мир» – Табунщик Петро Григорович, «СІМ – АГРО» – Бодя Сергій Лаврентійович, сільськогосподарський товаровиробник Акулов Сергій Святославович та більш 20 дрібних фермерських господарств.
Освіта
Відзначили тих, хто присвятив усе своє життя найблагороднішій справі – вихованню і навчанню підростаючого покоління. Ветерани освіти – люди, які багато років були на чолі шкільних класів, передавали свої знання, життєву мудрість та виховували справжніх громадян:
Деменчук Марія Петрівна;
Міткова Марія Дмитрівна;
Ємченко Ганна Семенівна;
Трофімчук Володимир Дмитрович;
Римська Раїса Яківна;
Медвідь Надія Сергіївна.
Медицина
Медики – це люди, які, незважаючи на труднощі, завжди залишаються відданими своїй справі. Висловили подяку і глибоку повагу тим, чия професія щодня рятує життя та приносить надію:
Стрелецька Ольга Іванівна;
Колесник Валентина Іванівна;
Стоянова Любов Олександрівна;
Христов Георгій Захарович;
Оліферчук Валентина Іванівна;
Черненко Олена Григорівна;
Кравчук Тетяна Іванівна;
Чуб Тетяна Вікторівна;
Козел Галина Іванівна;
Козак Тетяна Григорівна.
«Культура та спорт»
Відзначили творчих людей, чия праця робить село живим, здоровим і духовно багатим.
Байрактар Дмитро Петрович;
Байрактар Клавдія Семенівна;
Черненко Валентина Феоктистівна;
Нєтков Валентин Олегович;
Фарима Василь Васильович;
Оліферчук Тетяна Євгенівна;
Ніков Степан Іванович та Гнатишина Любов Миронівна, які створили народний ансамбль «Вишиванка» і були відомі серед багатьох професійних колективів;
Чуб Петро Григорович;
Чечоткін Кирило Володимирович.
Старожили та ветерани праці
Молодь дякувала старожилам села: «Ви – ті, хто своїми руками будував наше сьогодення, хто передавав досвід і мудрість молодим поколінням, залишаючи після себе багатий спадок. Ви – гордість нашого села, і ваші досягнення ніколи не будуть забуті»:
Машталяр Марія Юхимівна (86 років); Попович Олена Василівна (84 роки); Замфірова Акуліна Іванівна (90 років); Плясун Зіновія Трохимівна (93 роки); Кузьміна Марія Іванівна (84 роки); Патицькій Михайло Іванович (80 років); Сташко Ніна Ларіонівна (80 років); Мєшкова Ганна Давидівна (84 роки); Шавлай Владислава Антонівна (92 роки); Балабан Валентин Пилипович (84 роки); Пірук Іван Борисович (80 років); Черненко Домнікія Миколаївна (83 роки); Медвідь Надія Сергіївна (83 роки).
Громадські діячі та волонтери
Живий приклад справжнього служіння суспільству сьогодні – це громадські діячі та волонтери, які безкоштовно і з великим серцем віддають свої сили та час на благо Мирнопілля та всієї громади.
Єлькіна Марія Сидорівна – новатор сільськогосподарського виробництва, доярка колгоспу «Іскра» Арцизького району Одеської області. Депутат Верховної Ради СРСР 9-11-го скликань (у 1979-1989 роках). Завдяки їй побудовані місцева лікарня та школа. Фічоряк Іван Юрійович – екс-голова Мирнопільської сільської ради у 1992-2002 роках, Пішта Ніна Миколаївна – екс-секретар Мирнопільської сільської ради у 1991-2002 роках та сучасні волонтери Іващенко Олена Дмитрівна, Євдокимова Олена Віталіївна, Кравчук Яна Миколаївна, Євдокимова Ірина Вікторівна, Омельченко Світлана Юріївна, Бобік Майя Іванівна, Гриневич Тетяна Василівна.
В завершенні концерту всі аматори культури Теплицької громади вийшли на сцену с піснею «Непереможна Україна» у виконанні начальника відділу культури Теплицької сільської ради Марини Чернишової та директора Мирнопільського Будинку культури Тетяни Гриневич.
Для дітей в селі працювали аніматори та батути.

















